Ми схиляємо голови перед героями усіх віків і поколінь

Сьогодні, 14 жовтня, у свято Покрови Богородиці, вшановуємо Героїв та борців за волю і незалежність України.
Якщо раніше у цей день ми згадували патріотів минулих століть, то зараз на власні очі побачили, яка вона – кров героїв: наших сучасників, друзів, близьких. В одну мить нас усіх покликав Майдан. Тоді тисячі людей горіли бажанням змін та свободи. Світло душі тих людей було таким сильним, що Бог подарував омріяну зміну влади. Проте, забрав до себе сотню найсвітліших сміливців. Та чи змогли ми з вами сповна насолодитися цією, як ми зараз вже розуміємо, – незначною перемогою? Чи довго раділи свободі? Ні. Ми знову в ярмі. Нашу державу шматує вороння. І не тільки злий сусід нахабно увірвався до нашого дому, а й улесливий брат плете інтриги за спиною, агресія заражає серця, байдужість застилає очі…
Ми звикаємо до смертей. І це страшно. Страшно й те, що рано чи пізно Небесна сотня запитає нас: «Ви продовжили нашу справу? Довели її до кінця? Україна вільна, а люди в ній щасливі?». А ми – усі з вами – не матимемо що їм відповісти.
Боротьба триває. І не лише на Майдані, чи на сході України. Вона досі триває в серці кожного з нас. Ми не маємо права опускати руки. Во ім’я героїв Майдану. Во ім’я героїв, що полили своєю кров’ю схід України. Во ім’я тих, хто повернувся з війни інвалідами. Во ім’я тих, хто досі не повернувся до своїх родин, стримуючи власними сильними плечима агресію зі сходу. Во ім’я тих, хто досі гниє у російському полоні без надії на повернення…
Усі ми мріємо про позитивні зміни. Проте це буде неможливим доти, доки кожен з нас, подібно до сміливих майданівців, не забуде про страх. Доки ми всі не об’єднаємось з товаришами, щоб зробити щось для громади, для міста, для держави. Доки кожен з нас не робитиме свою роботу чесно і відповідально. Адже це – відповідальність кожного перед Небесною сотнею, перед героями АТО, перед сім’ями, які не дочекалися чоловіка, батька, сина, перед сім’ями, як ще досі ждуть… І справжнім пам’ятником полеглим патріотам буде наша спільна перемога над живучою корумпованою системою, котра швидко навчилася одягатись у європейську «обгортку». Нашою подякою за героїзм буде зміна свідомості суспільства, розвинена, заможна, справедлива, культурна, європейська країна, місто, вулиця, будинок… Дуже важливо, щоб патріотизм був дієвим. І виражався він не лише у вшануванні героїв, відкритті памятників, у вишиванках, а й у відповідальності. За кожного героя, за кожного українця, за кожен клаптик землі української.
Сьогодні у Львівському шпиталі для військових, втративши буквально вчора у катастрофі обидві ноги, лежить дружина бійця і сама боєць Таня Іриця. Що зробимо ми з вами для того, щоб вона змогла прожитии життя щасливо? Хто з нас готовий підставити плече цій родині, аби полегшити її важку ношу?..
Ми схиляємо голови перед героями усіх віків і поколінь. Ми просимо їх бути поруч з нами у нашій боротьбі як проти зовнішнього агрессора, так і у битві з внутрішнім ворогом. Ми дякуємо їм за все і сподіваємось бути гідними їхнього святого подвигу.
ГО “Самооборона Майдану – Вільні Люди”
Логістичний центр допомоги бійцям АТО
ГС “Рада бізнесу Тернопілля”
ТО ВО “Автомайдан”
ГО “Майдан Тернопіль”14606477_598966500276038_3916674460726847267_n

Схожі публікації:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *